Можливо, це лише безсоння.
Можливо, я насправді спав.
Або ж звичайний біль у скронях.
Можливо, я себе й не знав.
Не знав, як місяць ,
Може й рік.
Не знав хвилинами і дням
Й наприкінці словами стік,
Що на обличчі досі ями.
Упав додолу, сонце ріже,
Та всеодно холодне й хиже.
Заплющив очі, й тільки тиша
Мене у просторі колише.
11.03.21
М. Стаськів
