Якже багато негараздів
в нас накопичелось давно...
Це і війна нам не потрібна,
і вірус, що пече нутро...
Нестерпно боляче і лячно,
і з кожним днем все важче жить...
І вірус цей прийшов невчасно,
й простому люду знов болить...
А про людей ніхто й не дбає,
у владі тільки балачки...
І хто як може виживає,
і помираємо таки...
Коли ж закінчаться ці лиха,-
це клятий вірус і війна...
Настане мир і стане тихо,
всепереможна йде весна...
Завмерло все, мовчить і влада,
у неї ж помисли свої...
На першім плані в них завдання,
збільшити статки знов собі...
І сліз людей вони не бачать,
ведуть свої лиш балачки...
Вони сміються, люди плачуть,
у влади й в нас різні думки...
Самі собою негаразди,
звісно, від нас не відійдуть...
Їх не можливо перекласти,
це треба владі осягнуть...
А як не вміють, чи не хочуть,
люди не всилі вже терпіть...
Їх замінити люди взмозі,
і нову владу оберуть...
Війна і вірус, й негаразди,
зменшують сили й завзяття...
Їх неможливо перекласти,
змінити можна до пуття...
