У сутінках осінньої прохолоди,
У сутінках червоного вина
Ловлю я мить для насолоди,
Мов серед хвиль свого човна.
Ловлю останній теплий промінь,
Що розфарбує небокрай;
І стук дощу, і птаства повінь,
І небо, й вітер, і сонний гай.
Зловлю ж усе, без перебільшень,
І не знайдеться більш глуші,
І в книгах не знайти закінчень,
Що, мов осінь, будуть до душі.
