Питаю я у Бога
Чому я в світі народивсь? —
Питаю я у Бога. —
З дитинства я тобі моливсь,
Чому ж тяжка дорога?
Чому життя, як океан,
Бурхливе та жорстоке?
Чому багато так оман
І зло таке глибоке?
Чому, як сіяв в полі хліб,
Не мав міцної віри?
Чому нажав снопи я бід?
Чому у латах діри?
І Бог сказав через дощі,
Що я не те питаю
І все життя не для душі,
Багатства я прохаю.
Що треба брати в руки плуг
І з вірою орати,
Не тільки землю, а і дух
І щастя засівати.
Цей світ увесь лежить у злі
І гріх тут править балом -
Тому печуть так мозолі
У тих, хто своїм ралом
Орає цілину землі.
А народився ти для того,
Щоб попри все це люте зло
Для Бога вирівнять дорогу,
Бо Царство близько підійшло.
І там, на небі всі чекають,
Коли відкриються сини,
Котрі цю землю уквітчають
І звільнять ню від сатани.
Коли нечестя й беззаконня
Пощезнуть із сердець людських,
І праведності благовоння
Навіки утвердяться в них.
Тому встроми у своє серце плуга
І глибоко його переорай -
Тоді і зникне з нього щемна туга,
І зійде з неба довгожданний рай.
