Ой ти, вітре, вієш
З степу в гай широкий,
Осені стихія
В світі цім жорстокім...
Як танцює листя
У останнім танці –
Ось і молодиця
З листом новобранцем.
Щось їй у сьогодні
Так душа зіграла,
Ноги в листу злотнім
В танці проживали.
Очі крадуть серце,
А яка ж гарнюся –
З вітром віє скерцо*,
– Каже їй, женюся!
Як вулкан гаряча,
Танок, чи циганський?
Мов би на удачу
У палаці ханськім.
Вітер крутить вихор,
Підхопив молодку –
Отака ось примха,
Отаку солодку!
23.10.2021р.
Скерцо* (італ. scherzo, букв. - "жарт») - частина симфонії,
сонати, квартету або самостійна музична п'єса у живому,
стрімкому темпі, з гострохарактерними ритмічними
і гармонійними оборотами, у тридольному розмірі.
