вічність, не довша за спалах
пам’ять, не глибша за мить
храмів намолених запах
хитрих жерців не п’янить_
>
хто ти ¿ _ відсутність і тільки
сяйво в глибинах кори
в’їдливим поступом стрілки
окіл окреслено гри_
>
попіл ілюзій пожежі
в шелесті мертвих зірок
вгадуєш холод безмежжя
в скроні вчепився вінок_
>
хрест на узбіччі дороги
впертих тіней голоси
в серці - відвертість тривоги
в оці – щем блиску коси
>
вічність, не довша за спалах
злякана хрускотом гілки
пусто в розбитих дзеркалах
хто ти ¿ _ відсутність_ і тільки_
