*****
Сказати не те саме, що зробити.
Сказати, звісно, легше, ніж зробить.
Словами лиш не зможеш ти змінити,
Що прагнеш відчайдушно так змінить.
Щоб зміни певні в тебе наступили,
Чекати долі знаку, ні, не слід,
А слід, набравшись духом волі й сили,
Самому змінам тим надати хід.
Їх ти лиш запровадити зумієш
В своє життя, як хочеш того ти,
Якщо, що прагнеш, добре зрозумієш,
Аби потрібні засоби знайти,
Ті засоби і способи, якими
Своєї зможеш досягти мети,
Якщо користуватися ти ними
Навчишся добре, щоб перемогти
Усі завади, всі ті перешкоди,
Які стрічаєш на шляху своїм,
Зручної не утративши нагоди,
Аби кінець покласти врешті їм;
Покласти врешті їм кінець навіки,
Аби повік не мали вороття,
Аби текли лиш повноводі ріки
Солодкого єдиного життя,
Життя, яке усім нам раз дається,
Принаймні на планеті цій земній,
Нехай нерідко доля з нас сміється,
Б’ючи в обличчя, наче буревій,
Але їй не дозвольмо нас штовхнути
В провалля темне, сповнене лиш зла,
Аби лихая доля огорнути
Нас міцно вже ніколи не змогла!
Євген Ковальчук, 06. 11. 2019
ID:
966717
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 26.11.2022 22:28:21
© дата внесення змiн: 26.11.2022 22:28:21
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
