Чи досить народитися на цій землі,
аби себе назвати Українцем?
В загрублі руки вжились болем мозолі
і там століттями лежать гостинцем.
Віками рясно сходить гарний урожай,
який чийогось сіяв прадід діда.
А ти себе як хочеш, друже, називай
лиш не залиш після брудного сліда.
Чи досить народитися нам тут лишень,
аби себе відчути Українцем?
Джерельну воду п'є історія зі жмень,
в яку сусід залазить знов мізинцем.
Він заглядає і вишукує у ній,
мабуть що те чого ж бо сам не має,
себе втішаючи в його брудній війні.
Терпіння вже до краю догорає.
О ні, родитись надто мало тут...
Не станеш Українцем не відчуєш.
Ніхто ще не придумав інститут,
яким дух волі в собі загартуєш.
