Побудь зі мною хоч ще мить,
моє видіння,
Побудь зі мною, поки ніч,
моє спасіння.
Де ти, день мій,
моє грайливе сонце?
Де ти, кохання, постукай у віконце.
Побудь зі мною хоч щемить
зрадливе серце,
Думки як неба височинь, блакить
для двох люстерце.
Де зорі, де ті палкі вогні?
Чом відгоріли?
В солоне море впали. І на дні.
Там посивіли.