На окраїні села
Жив-був гном.
Біля нього кучкувались,
За животики всі брались.
Так сміялись,
Так сміялись,
Що памперси
Й на ніс продавались.
Вирішив гном
На голову села балатуватись,
Щоранку медом став вмиватись.
Нікуди людям діватись,
Хотіли ж бо й далі смітись
Та в меді із гномом купатись.
Гнома все село несло,
Несло, несло
І на пасіку занесло.
Мертві бджоли не гудуть,
Бджіл на пасіці не чуть.
Медвідь злякано пройшов,
Бачить - ось воно добро.
Вирішив - воно його.
Із-за тину гном припхався,
Над ведмедем насміхався,
Так ведмедя "насмішив",
Що ведмідь проголосив:
-Ось ця пасіка - моя
І в селі я голова.
Гном по засіках села
Був мисливців та найняв,
Ті ведмедя налякали,
Бо собаки добре рвали.
Лісом ранений тікав
Та на гнома зуб він мав.
Через місяць знов зайшов,
Гном навмисно відійшов.
Став ведмідь бджіл заселяти,
Мед у ліс вночі тягати.
Гном ночами добре спав
Та зчинили бджоли гвалт.
Кажуть:
-Вулики пусті.
Гном ведмедя налякався
Та спровадити вагався.
-Наче я не голова,
- Голови в мене нема.
Відчував свою провину,
В лісі там й сховався сину.
Казочка чомусь сумна,
Був в нас мед,
Тепер - нема.
Гном усьому голова,
В гнома є,
У нас - нема.
Насміхались всі й сміялись,
Бджоли ж всі порозлітались.
Кажется дождь начинается ( и совсем не смешно) . Хоккку про Винипуха.
Сирены воют,
Разъяренные пчелы летят,
Винипухи в подвалы бежат.
Біжать не тільки Вінні-Пухи, але і кролики, п'ятачки... Тільки віслюки Іа залишаються вдома...Але гірше за все, що наражають на небезпеку і своїх дітей...
Щиро дякую за такий розгорнутий та змістовний коментар Як по мені ті, що виживуть будуть внукам так розповідати цю страшилку. Все це слід пережити, без цього жахливого досвіду видно ніяк кожні сто років.
Біжать не тільки Вінні-Пухи, але і кролики, п'ятачки... Тільки віслюки Іа залишаються вдома...Але гірше за все, що наражають на небезпеку і своїх дітей... 
