Ну що ж, війна́. Мов без кінця́.
Горя́ть думки́. Горя́ть серця́.
Куди́ ж від не́ї утекти́.
Усю́ди біль. Її сліди́.
Бажа́ння по́тиску руки́.
Рі́дних обі́́йм, тепла́ ноче́й.
Дале́кі дру́зі мов зірки́.
Диви́сь. Тут океа́н оче́й.
Набі́глий ро́зпач мов тума́н,
Що закрива́є все своє́,
Шука́єш між таки́х містя́н
Близьке́ і схо́же, не чуже́.
Війна́. Швиде́нько обійми́,
Для те́бе хто потра́пив в Ми́.
Війна́. Знахо́дь завжди́ слова́,
Що захища́ють від пітьми́.
І мов воста́ннє все роби́.
У ба́рвах до́тику руки́.
Нема́є слів, то обійми́.
Для те́бе хто потра́пив в Ми́.
Не так ти все коли́сь це ба́чив.
І не проси́ ніщо́ взамі́н.
Тебе́ хтось в ща́сті не позна́чив.
Ти там, не тре́ба навздогі́н.
Війна́. Важли́ве все в оча́х.
Любо́в, байду́жість, на́віть страх.
Недо́вго до кінця́ зими.
Бо за́вжди по́руч ті, хто Ми́.
Присутня допомога SUNO
