Tat tvam asi*
Коли не вистачає тільки слів,
А решту вже набуто і забуто,
Ти відчуваєш себе так розкуто,
Як не гадав і, навіть, не хотів.
Коли не відчуваєш самоти
І, розуміючи, що час не плине,
Переплавляєш миті на хвилини,
Це – саме ти, це, дійсно, - саме ти.
*"Це є ти" (Санскр.)
Тут у Вас "ти" - з маленької літери?
У суфіїв є поняття - "втрачене слово", що має на увазі "слово творіння"у тонких полях,котре матеріалізується потім у певний феномен. Ви у цьому вірші, схоже, добралися до цього СЛОВА.
Тачикома відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, з маленької. Тобто звертання відбувається не до Бога, а до людини. У ведичному тексті (Tat tvam asi) йдеться саме про тотожність людської й божественної природи.
Щодо СЛОВА, то навряд чи дібрався... Скоріше відчув себе Його часткою -- гребінцем тієї Хвилі.