Не сподівайся, що ти одинокий,
Не сподівайсь, що тебе не почуть.
Очі шукають, заплутались ноги.
Не сподівайсь, що загубиться путь.
Не говори, що немає натхнення,
Не говори, що так важко ідти.
Сили лишають, стамовано подих.
Не говори, що не можеш повзти!
І не роби, що за звичкою робиш,
І не роби, що не цінне душі.
Серце говорить, заглушує розум,
І сподіваючись каже:" Світи!"
