***
Летять роки за роками
Наче тінь зникають,
Живем в світі наче вічно
Для чого не знаєм.
Ще із раннього дитинства
Підрости жадаєм,
Про самостійне життя
Ми думки плекаєм.
Вже за тридцять, свої діти,
А життя рікою
Й про щасливеє дитинство
Згадуєм з журбою.
Ми працюєм, тратим сили,
Щоб дім збудувати.
Забуваєм, що у Бога
Треба віру мати.
А коли живем в достатку
То вже тратим кошти,
Та здоров'я вже не купиш
Ні за які гроші.
От тоді то стає серцю
Дуже - дуже важко.
І випрошуєм у Бога
Милосердя й ласки.
Покайтеся люди добрі
В мирі проживайте,
Щоб спастися благодаттю
В Бога віру майте.
Nadin
