Де та синь в далині,
Що закохані очі шукали,
Не мені, не мені,
Вони чари свої дарували.
Десь розвіялась синь,
Залишила мене з самотою,
І зростила полин,
І зростила полин,
В душі, споївши її гіркотою...
У травиці-росі,
Ти світанок у снах зустрічала,
В первозданній красі,
Ти чужому її дарувала,
Я травицю ту рвав,
Я травицю ту рвав,
Ту любов, як коріння осоту,
І ту синь проклинав,
І ту синь проклинав,
Що украла в мене твою цноту...
