За крок до смерті слухають пісні.
Перед походом в Вічність ще страждають
І в Книгу Пам*яті заносять день-по-дні,
І все життя в душі перебирають.
І кожна мить пройдешного - мов кадр,
Спливає до найменшої хвилини,
І ти її оцінюєш, як факт
Твого тріумфу, чи твої провини.
А, разом, фільм той дивиться Господь
І провіряє чи зумів здать залік,
Чи хоч тепер засвоїв той урок,
Якого ради ти й прийшов в ці далі.
Не вірте, що Господь на небесах -
Він в нас, отут, прямісінько у серці!
І він один веде нас по світах,
Щоб перевірить на готовність вмерти!
Ігор!
Пробач мене
Не! Москаля.
Хоч я пишу,
Спілкуюсь
На російскій мові.
.............
Поэт, за две
Минуты, может
Оказаться там
Где «физикам»
Понадобиться два
Тысячелетия.
«І кожна мить
пройдешного
- мов кадр,
Спливає до
Найменшої
хвилини»
.......................
Доказано уже
Учёными, за
Треть секунды
Человек, будто
Прокручивает
Вспять Всю Свою
Жизнь, как некую
Киноленту.
......................
Друже! Такую
Тему, и так Ты
Обрубил или
Укоротил.
А ведь в стихе
Такой заряд, такой
Тротил. Бывает.
.......................
Не вірте, що
Господь на небесах -
Він в нас, отут,
прямісінько у серці!
...................
С уважением
Твой Матвей Гефест.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
