І хтось колись сказав:
"Ніхто не вартий твоїх сліз"
А потім тихо добавляв:
"А хто і вартий сліз твоїх
ніколи їх не викликав."
І я задумливо стою,
Дивлюся крізь вікно жалю
І тихо, пошепки молю
Викликаючи сльозу мою...
Вітре мій могутній, сильний,
Забери з собою сни,
Вічність ніжна та жорстока,
Дай хоч крельку весни.
Хочу посміхнутись щиро,
Не для когось, а для себе,
Посміхнутися мрійливо,
Особисто щоб для мене.
01.03.2007
