Ти не окраєць, Україно!
Святая паляниця –
Наділ Отця святому Сину,
Ти світу храм – світлиця.
Ти неподільна і не зборна,
Ніким ти не здолана,
Бо ти святая і соборна,
Жаданная і знана.
Тебе признає цілий світ,
Як неньку хлібосольну,
Як золотую квітку в житі -
І не рабою вже, а вільну.
І, як було колись давно,
Ти станеш знов багата.
Рікой тоді лилось вино
У будні і на свята.
І будуть знову приїздити
До тебе гості імениті.
З тобою славу розділити
І хліб навпіл вкусити.
Прийшла пора скидать ярмо,
Здійнять чоло і розпрямитись,
Змивати вражеє тавро
І мудро в світі жити.
Україно! Будь мудра, як змія,
А мирна – як голубка.
Тобі це зиче Бог і я –
Твій Бог- Любов і Любка.
25.01.2005
