Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дощ: Автохтони - ВІРШ

logo
Дощ: Автохтони - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Автохтони

Із вод святого Борисфена,
З дрімучих пралісів зелених,
Із лона матінки-землиці
Народ повівся - українці!
Сини пресвітлого Даждьбога
І вогнеликого Сварога
Перуну, Лелю поклонялись,
За туром з Велесом ганялись,
За звіром дерлися крізь хащі -
Мисливці тут були найкращі!
У них поля родили житом,
А борті пахли медовито.
Жили життям важким, тривожним,
Бо смерть ходила тут за кожним.
То був народ міцної вдачі,
Талановитий, не ледачий.
Своїх русалок, мавок, дивів
Народ у міфи власні вивів.
Нечиста сила теж водилась -
У нетрях лісових гніздилась.
Та цур їй, пек і - досить слова,
Бо не про неї тут розмова!
Розмова тут про Україну,
Про мови лагідність чарівну.
Бо ми - теперішні - забули
Ази прадавньої культури.
Вмирає пісня! В душах гине
Своє, освячене, нетлінне,
А душі гіркнуть полиновим
Чужим, невисвяченим, словом.
І той народ, що втратить мову,
Вже не очуняється знову.
Бо вже були часи дрімучі,
Коли на землях цих родючих 
Селилась людність тюрська, грецька,
Московська, польська, чи німецька...
З них кожен звичай свій та віру
На українцях перевірив.
А ми чужому научались...
Своє ж потроху забувалось.
Шевченка заповідь забули!
Про Котляревського й не чули...
І вже затоптуєм сліди
Філософа Сковороди.
Не перегорнемо й сторінки
Франка, чи Лесі Українки!
І серцю нашому далека
Жагуча сповідь Симоненка.
Про непоступливого Стуса
Я навіть мовити боюся.
І от наслухуєм ефірні 
Слова чиїсь неоковирні.
Панове там "рахують", "лічать",
Та мову мамину калічать,
Бо суржик, вибачте, то сміття,
Що в душу в"їлось за століття.
Пора б уже на силі стати,
Щоб не посмів ніхто топтати
Своє, уроджене, нажите,
Щоб мові рідній прислужити.
Бо ми, панове автохтони,
Є чільна нація! Чи хто ми...?

ID:  284482
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 05.10.2011 15:19:01
© дата внесення змiн: 05.10.2011 15:29:09
автор: Дощ

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (553)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Роман Колесник, 21.11.2011 - 12:40
ПРЕСТОЛ СЛАВІЇ

мирність – входження у мир –
славинську єдність нашого мурашника.
на вершині єдності, вростаючи у небо,
сидять волхви в духовнім інтернеті.

предки – мого коріння плетиво тіла бога Рода
й славинсько-українського народу,
що жолуддя породив,
з якого слов’янські на-роди – дуби.
 
Микола Верещака, 12.10.2011 - 22:31
Чудовий, прекрасний вірш! І актуальний.
 
Наталя Данилюк, 05.10.2011 - 20:49
Є й серед молоді свідомі українці,які шанують свою рідну мову,звичаї,культуру.Звісно,хотілося б,щоб таких було якнайбільше...Але маємо те,що маємо.Борімося і поборимо. friends
 
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цілком поділяю Вашу думку! Дякую!
 
Валя Савелюк, 05.10.2011 - 17:55
"Всякому по вірі його" -- от на тому й стоїмо. І будемо стояти. І жодна зневіра не подолає нас, українців -- ні чужа,ні свою...
вибачайте, якщо занадто емоційно. трапляється...
бажаю вам віри чистої і безсумнівної -- бо по ній усе й воздається.
 
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Істинно вірую! В Україну і українців! Дякую!
 
Валя Савелюк, 05.10.2011 - 17:52
езнищенне.
 
Валя Савелюк, 05.10.2011 - 17:49
Пане Доще (чи Дощу -- жартую), насамперед, хочу Вам нагадати, що давні українці не вважали чортів за щось неприйнятне -- чорти (нечиста сила) ну, і іже з ними, тим паче, за часів Сварога і т.д. (ви їх згадуєте) сприймалися, як природно собі існуючі -- одне лиш -- вони любили тільки танцювати і розважатися, отже, їх не боялися, не відцурпекувалися від них, але не шанували, бо нероби... це вже в часи "післясварожі" ця нечисть лінива набула такої страшної містичної сили, якою послуговується і понині. Предкам нашим далеким і в голову не прийшло б, що цих природних сил треба так боятися, і що вони, ці сили розгніваної природи, статусом, скажімо, можливостями своїми вищі за людину... але, то таке...
важливіше інше -- ваша зневіра в тих українців, яким ви дорікаєте, що вони не досить, як вам, і іже з Вами, здаються УКРАЇНЦЯМИ. це називається -- бий своїх, щоб чужі боялися... хто Вам сказав, що молодь сучасна потоптала Шевченка, не знає, хто така Леся Українка, Котляревського не гортала і т.д. з Симоненком не знайома... Стуса і Плужника зневажає?.. Може, вам для чогось хотілось би, аби так воно сталося, підсвідомо хотілось би?.. вибачайте...
от ви врізали вашими "Автохтонами"! -- А КОМУ?.. СТОЛІТТЯМИ ЧЕКАЮТЬ, ЩО ЗАХЛИНЕТЬСЯ МОВА НАША, не захлинається попри все, попри офіційні заборони і зневагу... але чекають... вороги чекають, і свої переляки також.. якщо до цих пір жива -- це про щось же свідчить? Скільки дітвори на цьому сайті пише українською, солов"їною, як суперзаступники її називають, мовою... недолуго?... нічого, випишуться... але скількоро пишуть "долуго"! Геніально пишуть... нехай хоч двоє-троє -- але ж факт...То радіймо!.. але ж ні. Мучить потреба відчувати себе святішим самого папи Римського (це сталий вираз).
не помітили, що одного разу ми прокидаємося і враз бачимо і розуміємо-- ми -- українці... і ніхто інший... і це -- добре...
і пісні наші, і мова -- все наразі оживе і заговорить без сумнівів, заговорить ізсередини серця, душі, того, що в нас н
 
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не тільки про нечисту силу і не тільки про молодь. Ви чули в природі(на вулиці) , будь-де, задушевну українську пісню? Я вже давно не чув.
А за Вашу небайдужість моя повага і захоплення.
Дякую, критику сприймаю, будемо працювати!
 
12 give_rose friends
 
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шануймося! Дякую!
 
zhura, 05.10.2011 - 16:18
12
 
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
x
Нові твори
Обрати твори за період: