Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Назарук: Чи згадуєте часом отчий дім - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Горобець (MERSEDES), 21.10.2011 - 18:01
Дуже...дуже проникливий вірш... За душу взяло... Отчий дім - це тепло...
Борода, 19.10.2011 - 12:19
Не край серце, друже, бо моє пригототування до повернення надто затягнулося wdtnftdf, 19.10.2011 - 09:00
"...Они до сей поры с времен тех дальнихЛетят и подают нам голоса. Не потому ль так часто и печально Мы замолкаем глядя в небеса? Летит, летит по небу клин усталый, Летит в тумане на исходе дня. И в том строю есть промежуток малый - Быть может это место для меня. Настанет день и журавлиной стаей Я поплыву в такой же сизой мгле. Из-под небес по-птичьи окликая Всех вас, кого оставил на земле..." /Марк Бернес/ Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це пісня прощання, а я мову веду про тих хто поїхав на заробітки.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знає Ти, чим мене можна взяти... Такою красою... Щиро тобі дякую, люблю красу!!!
АнГеЛіНа, 18.10.2011 - 17:32
"Лиш журавлі зібравшись у клини,Несуть із дому пісню журавлину" Інколи людям доводиться на чужих горбатить спину... Щирий вірш, чутливий... Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя ластівко!!!
|
|
|