Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Гриб: Ти дивився униз - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за уважність і за гарні слова=)
olya lakhotsky, 03.11.2011 - 13:33
Дуже добре написано, Сашко. Ідеальний ритм. і це особливо защемило: "Тільки срібний полин Замерзаючи вихопить потім Ледь знайоме лице Із розгубленим вигином брів." Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радий, що вірш Тобі сподобався!ДЯкую!!! Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не сумуй, тут багато хто може себе побачити..
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 02.11.2011 - 16:46
Уважно перечитала текст кілька разів і ось що помітила: ліричний герой на узбіччі, опускається на дно, рятуватися не хотів.НЕВЖЕ РЕАЛЬНО ТАК ВСЕ ПОГАНО? ЩО ТРАПИЛОСЬ З ЕНЕРДЖАЙЗЕРОМ? Засмутилась я.. А далі ще сумніше - ОДИН, холодні обійми вітрів осені ... АЖ СЕРЦЕ МОЄ ЗАЩЕМІЛО. АЛЕ в кінці вірша нарешті світло і віра! ВСЕ ДОБРЕ, ЩО ДОБРЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ! Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
=)от такі от сюжетні перепетії, але ж все йде до хорошого Валя Савелюк, 02.11.2011 - 12:21
І незмінно одинЗ головою пірнаєш у осінь, ...Залишаючи все На холодні бійми вітрів. Тільки срібний полин Замерзаючи вихопить потім Ледь знайоме лице Із розгубленим вигином брів... |
|
|