Бій під Крутами за Україну,-
Проти трьох тисяч - триста!
Я напевне знав, що загину
Й згине все моє товариство,
А мені ще всього шістнадцять,
Побратимам моїм так само,
Вся надія лише на щастя
Та на благословення мами!
Ми у бій йшли за Україну -
Українську,вкраїномовну,
Щоб в дванадцятому коліні
Не було в нас рабів бездомних,
Не було щоб рабів зловісних,
Що плюють на звичаї й мову,
Щоб звучала народна пісня,
І жило предковічне СЛОВО!
Українцю мій небагатий,
Не потрібні нам шати, що ти!
Як же боляче дар приймати
Москвомовного "патріота"!
Літо , 2006р.
Якби ж більшість українців думали б так як ми з Вами, були б патріотами своєї батьківщини то ми б зараз не мали б того, що маємо, як сказав колись Кравчук.
А вірш гарний. Бажаю щоб його прочитали як найбільше
Віра Нагорна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже рада почути від Вас схвальний відгук.Велике спасибі, що завітали!