В джунглях галас й метушня
Через риже мавпеня,
Що на дереві високо
У гримасах мружить око.
Що на хвостику звисає,
Спритно по гілках стрибає,
Гойдається на ліанах
Та знається на бананах.
Пальми любить штурмувати,
Учепившись в маму, спати,
Вниз висіти головою,
Пустувати із водою.
Любить шерсть собі чесати,
Щось кумедне показати…
Вхопить палицю у лапи –
Й нумо їжу діставати.
То невинну зробить міну
І наслідує людину.
То закриє вуха, очі
Й звуку видати не хоче.
Скрізь його і чути, й видно,
Бешкетує без упину .
Так веде себе щодня
Вередливе мавпеня.
