Ти не чекав ,та я прийшла ,
В твою кімнату тихенько зайшла.
Відчула той запах ,який був таким рідним,
А зара для тебе я є ніким..
Ти не чекав ,та я подзвонила,
І так довго з тобою говорила.
Ми згадували , всі наші щасливі моменти,
Та все ж забули деякі фрагменти..
Ти не чекав , та я написала,
Всі статуси на стіні перечитала.
Я думала ти змінився...
А ти таким як був , таким залишився!
Ти не чекав та я підійшла,
І так ніжно-ніжно обняла..
Ти відчув ,що серце швидко б'ється,
І з грудей на волю рветься!
Ти не знав ,а я ще любила,
І кожний день з надією і вірою жила,
Думала , що з думками зберешся ,
І знову до мене повернешся...
Та хватить забути пора!
Вже лопнула любові струна.
Не лишилось ніякої надії,
А лише не здійснені мрії..
