Читаю чужі твори залюбки,
Що навіть заробила вже оскому,
Шукаю завжди в текстах помилки,
І хочеться додати крапку й кому…
Реакцію я знаю наперед -
Прикушую язик, щоб промовчати,
На очі натягаю темний тент,
І стримуюсь, щоб інших не повчати…
Дивлюсь в минуле, ніби в мікроскоп,
До своїх творів ставлюся критично,
Вірші мої, немов калейдоскоп,
Світлинами кружляють хаотично…
Я бавилась в картинки, як дитя -
Невже змінився смак мій кардинально?
Для себе я зробила відкриття –
Що шкоду роблять відгуки похвальні!
