Туман осінній, наче дим,
Над річкою пливе журбою.
Я б полетіла разом з ним,
Щоби зустрітися з тобою.
В минуле вороття нема,
Мені багато вже не треба.
Нехай ця тишина німа
Прихилить хоч кусочок неба.
Вона впаде мені до ніг
Розлукою на довгі роки.
А твій зарошений поріг
Ще пам’ятає мої кроки.
Пливе між нами сірий дим,
Клубиться хмарою густою.
Повернусь гостем я нічним,
Щоби зустрітися з тобою.