Для чого я пишу вірші?
Щоб їх прочитали інші...
Чи є у цьому потреба?
Ні, це милосердя неба.
Хочу про щось розказати,
Частинку себе віддати.
Вірші́ - мої любі діти,
Народжені й хочуть жити,
Зустріти когось, зігріти,
Радіти з кимось, жаліти...
Вони, це дарунок Бога,
У небо моя дорога,
Перепустка в іншу дійсність,
Моя лебедина пісня.
Далеко не кожна людина відчуває потребу писати чи читати вірші - лише ті, хто мають особливу душевну організацію.
Дяка Інтернету, що ці "білі ворони" можуть завдяки йому об'єднуватись у зграї на своїх сайтах.
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я це відчула подивившись відео, яке вчора виставила Тамара Васильєва
дякую, за відвідини
Щоб там не казали, а у більшості віршів, що ми пишемо, є частинка нас...
Гарний вірш.
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я не ховаюсь за ЛГ, я така як є і так пишу вірші,іноді я пишу про інших, про те що бачу,але в більшості про те що відчуваю - може це егоїстично, але я по іншому не вмію, тому, мабуть, я не поет, а аматор-