UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юхниця Євген: Скажи ж сім, ї, нарешті - як, мене кохаєш… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ терен юрій, 09.07.2013 - 20:55
Ще раз прочитав.Якщо думки в голос один підтекст,якщо непочуті взагалі інший, читається і так, і так.  Щеб так продовження закрутити. 
Тетяна Луківська, 09.07.2013 - 20:08
А він рукою - по її руці,Й спитав – чому мовчиш й нічого не питаєш... ===ось рядки, які, ну, майже вбивають розумну жінку: бо почуття, хороше ставлення, повага і увага, визнання, як найдорожчої людини вартує більшого, ніж достаток та непорозуміння, а то й зневага, неповага, яке вже кохання тут, лишилося лиш поклоніння "хазяїну". А плече коханого, де? Я якось спитала такого, чи дивиться він інколи якого кольору небо? - А хіба від того більше грошей буде,- відповів. Там жінка тільки слугувала. Хіба ж таке життя у кохання . Вміло, щемно зачепили душу. 
Досвід, 09.07.2013 - 18:41
 Будьмо!Всяко бывает в жизни (случается и такая любовь).., но мне искренне жаль молоденьких девочек, которые смотрят на своих давноженатозрелых спутников с восхищением и надеждой, рисуют воображаемые нимбы... это все от недостатка Досвіду к сожалению, эта наивность проходит, уступая место ...
Кузочка, 09.07.2013 - 18:29
саме той випадок, коли хочеться продовжити рядок без вагань та зупинок на обдумування 
Досвід, 09.07.2013 - 18:00
З дощовіїв збігала остання роса,Спорожнялись поволі солоні ставочки… -Це кохання ?! – виразно вдивлялась – А сам? «Сам» засмикував край білосніжній сорочки … ПРО НЬОГО _ якось так – десь родина, дитина, рідня… _ десь життя недосяжне родинному оку… «Сам» любив, перш за все, у житті - маяття І на щільні питання мав огляд широкий … «Сам» кохав те життя, як навчився, як міг З усіма прибамбасами кавових дмухів, Він красунь помічав (від перуки до ніг), Але він не терпів окайданення рухів… -Переплаче, перейде до інших обійм… Але, шкода – то було приємне кохання… -Не дивись так, бо скоро засвітиться німб… Шкода, шкода… але це востаннє ПРО НЕЇ…. (з вас)
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
супер!!!!!!!!!!!!конкретний, бачу вірш - конкретних дам, шкода - що так - востанннє, що ж поробиш... поет налляв святково 300 грам: Вірш - вийшов й стимулює грім художній))) (експромт))) , супер Вы написали! жаль конечно того мужчину, которому так отвердиктили, однако всё - это жизнь и ...Досвід))) виставляюся::: 
Штундер Юлія, 09.07.2013 - 17:40
Важко чоловіку в такій ситуації,та на місці дружини я б його зрозуміла б,якщо справді він кохає. Сподобався твір.Цікаво,що відбувалось далі?Кого він обрав?Сім'ю чи кохану?
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Вам теж цікаво, що було далі? думаєте, твір стане цікавішим після того, як зрозуміють читачі, кого обиратиме ЛГ? (Бо сам відповіді не знаю) 
Грошик, 09.07.2013 - 17:25
Что-то после Вашего прочтения мой стих исчез...С чего вдруг? Или это случайность?
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
моего, после сообщения админа об огульной, грубой критике америки средствами стихосложения, согласился на удаление. У нас - сайт поэзии, а не политических площадок. Политика - на митинги перед посольствами, есть стихи, где можно предупредить, подождать исправления, есть - когда нужно удалять сразу. Думаю - понимаете сами!
Тетяна Луківська, 09.07.2013 - 16:49
На жаль, переводяться почуття, а взамін "достат", і не помічають, що найголовніше вже прогавили, якось так щемно вразили слова, здавалося б, звичні і відомі.   
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Скажіть будь ласка, а що справило враження? які рядки, слова, чи образи? (щоб розуміти самому - що спрацювало за задумом, а що ні(
Кузочка, 09.07.2013 - 16:20
"Пора тропічних київщинних злив", - i хочеться цукерок з теплим ромом, кав,ярня чашкоблюдець передзвоном зажмуриться в очiкуваннi див.
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВВВВВВВВВВВВАААААААААААААААААААААААУУУУУУУУУУУУУУУУ!!!!!!!! Я дуже рідко на ревнощі заохочуюсь)))) та саме зараз - це той випадок!!!!!!!!!!!!!, коли, ну просто , вкрасти просить серце твір!!!!)))) БравоОООООООООООООООО!!!!!!!  
Лія***, 09.07.2013 - 16:06
А в голові вже прокручував визрівший грандіозний план відходу.. вишукано-благородно Ніяк не второпаю фінальну стрічку... решта - супер! Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
фінальну = це все до цього жінка не казала вголос))) (думки її читають читачі) тому він її і запитав, чому мовчить))) якщо справді не зрозуміло - значить - не виразно виписав,зміню!!!! 
Helen Birets, 09.07.2013 - 15:34
все перераховане Вами) але проявлено в мудрості.А які чоловіки зараз, все залежить від того, кого жінка хоче в ньому бачити...
irinag, 09.07.2013 - 15:32
Ні в якому разі. Тема "затаскана", але досить актуальна, тому її можна розвивати і розвивати. Ми з насолодою почитаємо, що було далі.
irinag, 09.07.2013 - 15:24
Щодо сюжету: сьогодні ця тема піднімається часто, особливо на неї реагуємо ми, жінки.Щодо самого твору: гарний наголос на воді ХОЛОДНІЙ, в надії, що вона схолодить тиск "мовчань-гукань". Кожне слово твору малює в уяві картину підтексту. Дійсно, гарно. Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!!! А за затасканність теми - зрозумів, дяк, більше - не повторюватиму!!!
Helen Birets, 09.07.2013 - 15:07
Який він стримано-мудрий при її очікуванні й напористості:А він рукою - по її руці, Й спитав – чому мовчиш й нічого не питаєш...
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мудрий) чи байдужий) чи навмисний) чи зайнятий) хто нас, чоловіків в певний час зрозуміє)))
Лілея Лозова, 09.07.2013 - 14:08
І чому ж вона мовчить, ще не час, чи не кохає? Хочеться продовження, а тут така інтригуюча недосказанність...
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
правда? що чекається на продовження??? подумаю!!! дяк!!!
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вчора зранку не було часу...сьогодні - залишився подовже зранку вдома, чуть попрацював...дякую, подивлюся, як зреагують колеги, все таки тема - трошки заболюча жінці, тому не знаю - як виконання, задум, почуття і т.п. - подивлюся по відгукам, чи - вийшло! Дякую за поштовх!
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, та це - як для кого, насправді)
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
