Вабити очі Ваші і втекти в тишину,
Запалити бажання і сховатись…
І плювати жорстоко у чужі десь страждання
Перестрибнути через мораль, заховати обличчя і сльози
І не слухати предків прокльони,
Заглушити душевні дзвони
Чути у відповідь «Кепська дівка!»
Агонія почуттів рветься на волю,
Як зламана гілка, дати шанс і втекти замовчати
І не вірити більше на час й не чекати
Не складати ілюзій у скриньку
І даремно надій не плекати
Й стереотипи дурні подолати
Совість в темряву кинути
І не слухати трепіт душі
Повбивати у собі чесноти
Бути жорстокою
І не складати квоти
Звабити,кинути, втопити в багні
Ось тоді буду гідна журбі
І невже Ви тоді Всі жадані мої королі,
Будете пристрасно цілувати в губи?
Ви же любити злу цю цензуру
П*яні ноги і оголені плечі
І навіщо ще Вам притворятись і морити себе аж до згуби,
Все ж таки я не ношу вуаль
І плювати я хочу на всю Вашу брудну амораль
В ваших жилах бушує бруталь
Ну , а я просто хочу бути гідна сама собі
