Не забувай, твоє серце пам*ятає,
Що кожен рух мені нагадує тебе.
Неначе вітер думку прочитає,
Подує...гляну - небо вже рябе.
Я хочу втікти, я ненавиджу час,
Я хочу частинку твого тепла.
Та потяг надії напевно вже згас,
І в сонячний світ потрапила мла.
Погляну на тебе - ці очі, волосся,
Ці губи засніжені, погляд чіткий.
Замріявся я...невже це збулося?
Та ні, знову сон, знову смак цей гіркий.
А здається же ніби все просто...ридаю,
"Все так як є", - підкаже імла.
Всі навкруги ображають...прощаю,
Знаю...немають ніякого зла.
Я бачив моря, сніжні гори, кургани,
Я бачив всі зорі, сніги та ліси.
Я бачив усе...та не все...урагани?
Та ні, я не бачив такої "краси".
