Рік сорок третій був тоді
Свистіли кулі, гули гармати
Гинули старі та молоді
Хоч так хотіли жити... не вмирати...
А вмерти як, - то тільки за свободу,
За Україну рідну, за народ.
Воля ж бо - найкраща нагорода,
Її сини здобудуть... для них немає перешкод
Вони ішли у бій відважно й щиро
За Націю свою, - за її вільний стан,
Не зупинила їх й могила,
Не змусила їх на коліна стать...
Вони усе зробили що могли -
Тепер за нами браття діло сміле
Ми Україну мали, - та не вберегли,
Своїми ж бо руками знищити посміли...
Тож одумаймося браття українці,
Візьмімося за справу тих дідів...
Нас поведуть боротись громовиці
Вперед ! За Україну ! Боротися без слів...
Назар Гузій 03,04,2013р. (с)
