Геть листопад замрячив,
Блукає сирість всюди,
Немовби ліс осиротів,
Минають чомусь люди.
Кричать ворони кар-та-кар,
Аж дрижаки по тілі,
Мов підсипають в вогонь жар,
Дерева осиротілі.
Чекають холоду зими,
Голі та убогі,
Тепло приходить лиш у сни,
Зникають всі тривоги.
Чорні хмари у небесах,
Немов ті каруселі,
Мов сонце носять на руках,
Чужі, геть невеселі.
Зібрались в купу горобці,
Під стріхою дрімають,
Були завзяті при теплі,
Тепер мороз чекають.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/383-listopad.html