Якщо бажаєш ти зізнань у пристрасті, коханні,
Забудь, що в тобі є вагання, іди, кажи, дерзай.
На хвилю, ти забудь про сором, не бійсь відмов,
Нема стиду, сказати, що казав в бреду, коли ти мав жагу.
І буде все, як ти захочеш, лиш розтопи той лід,
Що є всередині водою, та що кипить, коли нагріти,
Аби її лиш підігріти, уміло до вогню донести.
Зумій потім не обпектись, бо боляче від того буде,
Воно не схоже на застуду, не пройде,
А залише шрам, і буде згадуватись тільки,
Коли на нього ти натрапиш, перебираючи себе,
І спогад той не буде лячним, бо сердце обпекло не вдячно.
Але совітую, не квапся, кажи, що любиш, що обпікся,
І ти надієшся, що знову тобі не прозвучить відмова,
Що хочеш, будеш ти старатись, щоб до любові тої вдатись.
І маєш силу та бажання любов нести ти без вагання.
ID:
465222
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 10.12.2013 17:19:34
© дата внесення змiн: 10.12.2013 17:19:34
автор: Ядвіга Карлсон
Вкажіть причину вашої скарги
|
