Вода нашу вулицю, мов обіймала,
Милуючись цвітом вишневих садів.
«Зеленим Кутом» наш район називали,
А станція звалась «Веселий Поділ».
Ці назви яскраві їм так пасували,
А річці маленькій не так повезло:
«Кривою Рудою», чомусь, обізвали,
Та кращої в світі для нас не було.
Вона карасями усіх годувала,
Сухим очеретом вкривала дахи,
А в спеку таку прохолоду давала!
Росли там домашні та дикі птахи.
Зеленими вербами зір милувала,
Зимою ходили по ній навпрямки,
І ще ж, дітям ковзанкою слугувала,
А влітку ми хлюпались в ній, мов качки..
Міцними, засмаглими швидко зростали,
Зими не боялись, холодних вітрів,
I перше кохання над нею стрічали,
Милуючись дивом її берегів.
До неї я їду завжди на пораду,
Сюди я і радість, i смуток несу.
Я дякую, річко, тобі за розраду,
За спогади милі, за вічну красу.
2010
НЕ ім'я прикрашає...Запахло дитинством,бо у кожного із нас, думаю, є своя річка.
