У моєму саду білим котиком ранок дрімає,
Розтрусивши росу, ніби низку коштовних перлин ;
І клубок вогняний визирає ріжком з небокраю
У віночку пухких, щойно випраних дощохмарин.
Заплітає трава ще не скошені коси шовкОві,
І волошки синЯть і без того яскраву блакить ;
В полуничок яснИть полум'яно -червона обнова,
І бджілками гледичія жовто-медова бринить.
З кучерявих півоній звучать аромати симфоній,
З ніжно-флейтовим соло в рожевості чайних троянд ;
П'є метелик нектар на квітковій духм'яній долоні,
Наливається соком лоза виноградогірлянд.
У волоссі весни - уже геть посивілі кульбабки
Парашутяться снами маленьких крилатих зернЯт ;
Котик -ранок для них підставляє розвітрену лапку -
Час зродити життя, тож нехай собі вільно летять! ...
А-а-а-а-а-а моє моє моє))) Я аж не можу, як тішусь )) Любочко, це настільки мило і гарно)) Аж замуркотіти хотілося й хочеться))) Побільше такого, побільше))
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любонько, ну як завжди прекрасно, ніжно, бездоганно,
просто чудово!
Підправ "сиМфоній".....
І того котика, що у Кульбабки в коменті, постав як ілюстрацію до віршика! СУПЕР!!!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой ...дякую!!! Усе зробила! Спасибі за підказку, Сонячна Зірочко!