Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ХУТОРЯНКА Балада про долю - ВІРШ

logo
Олександр ПЕЧОРА: ХУТОРЯНКА  Балада про долю - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ХУТОРЯНКА Балада про долю

Прикріплений файл: ХУТОРЯНКА.MP3



В глухому хуторі жила
стара-старісінька бабуся.
В світах історія гула...
Про неї білий світ забувся.

У пам’яті бабуся та –
минулого століття спогад.
Природа дика, мов свята.
Отут зустріти можна Бога.

Частенько згадую той рай.
Тут довелося опинитись.
Прямцем до рідних добиравсь.
Зайшов у двір води напитись.

Тут огорожа – зайва річ.
Як буйно квітли-пахли вишні!
З хатини білої навстріч
усміхнена бабуся вийшла.

– Гостей давненько не було.
Мо’, молочка?  
               Он, бачиш, мека...
Там за городом – джерело.
Он там, де кружеля лелека...

Вода пречиста, дивний смак.
Яка тоді була природа!
А як привільно квітнув мак...
Блага яка була погода...

Бабуся цюкала  хмизок,
в плиті надвірній щось варила.
– То, кажеш, 
            навпростець зайшов? 
І говорила, говорила...

– Я зроду в місті не була.
Тепер і зовсім не годжуся.
Отут від роду прожила.

– Бабу, як звати вас?
– Маруся.
Немов на Марсі космонавт,
пісень співаю та журюся.
Посеред світу тут одна
тихенько Господу молюся.

– А скільки літ вам?
– Та мені    
ніколи не жилося ловко.
Неначе галка на ріллі.
А посивіла – в голодовку.

Повимирало півсела.
З моїх нікого не зосталось.
То небо кару посила.
І у війну "нареготалась".

– Набідувались?
– Що казать?
У тридцять третім надивилась,
як заставляли помирать.
А німці в хутір не з’явились.

Стояли поруч. Ну то й шо?
Хати не стали руйнувати.
А от коли москаль прийшов,
то заходився грабувати.

Той визволитель-окупант
забрав курей, корів – тим паче.
Страшніше не траплялось банд.
Та що казать, Господь те бачив...

– А чоловіка й не було?
– Ото якраз перед війною
побралися. Пішов на фронт.
Вернувся сивим старшиною.
І вдома враз помер від ран.
Он за садком його могила.
Лише її я вберегла,
а інші всі – ріллею вкрили.

Карнач – пихатий зубоскал,
трофейну, гад, гвинтівку зцапав...
То теж був капосний москаль,
триповерховими кацапивсь.

Коли теплилось кілька хат,
всі разом якось доживали.
Судилось – по обох світах.
Тепер одна. Всього буває...

Оце подужала сарай,
держу таку-сяку худобу.
І пекло тут, і рідний рай.
А кажуть, вже перебудова...

І що коли кому гряде...
Не всім однаково живеться.
А радість – бачити людей.
Буває, й радіо озветься.

Щось чую про нове життя.
І відчуваю, й трішки бачу.
Хоч помагає каяття,
та в самоті частенько плачу.

– Чи ж хтось таки вам помага?
– Найбільше – Бог, за віру в нього.
Спасибі, що дровець врубав,
і дякую за добре слово.

Чекає кожного вінець.
На долю сердитись не треба.
Йти шляхом, а чи навпростець, –
підкаже і розсудить небо.

Буває, що нема й гроша,
і дуже вже на серці млосно...
Але на місці ще душа.
І носять пенсію колгоспну.

Якось ходила до села
казенного купити хліба.
Ще з осені як залягла,
то й зиму ледь не всю хворіла.

Найбільше дошкуля зима.
Радію, коли сніг розтане...

Вже й назви хутора нема,
та хуторянку пам’ятаю.

ID:  497818
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 09.05.2014 11:16:18
© дата внесення змiн: 09.05.2014 11:16:18
автор: Олександр ПЕЧОРА

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Борода, Віталій Назарук, Наталя Данилюк, *ИРЕНА*, Дід Миколай, Любов Ігнатова, Леся Shmigelska, Олекса Удайко, Янош Бусел
Прочитаний усіма відвідувачами (1178)
В тому числі авторами сайту (27) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Артур Сіренко, 31.05.2014 - 14:12
Прекрасний твір! friends friends friends
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую. Саме навідався на сайт. Останнім часом буваю тут не часто... friends hi
 
*ИРЕНА*, 11.05.2014 - 22:39
Зворушлива історія. Проникливо-чуттєва. Заслухалась... Задумалась... Перейнялася... Щораз більше закохуюсь у Ваш талант, Олександре. Пишіть, хвилюйте нас й надалі. Творіть дива для небайдужих! 12 17 23 43
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
flo23 39 flo23 39 flo23 39 friends hi
 
Любов Ігнатова, 11.05.2014 - 10:25
я вже, задається, читала, але від того цей твір гіршим не став... Сильно і актуально, бере за душу!
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Виставляв цей твір два роки тому, але яка болюча актуальність!.. ghmm
 
Леся Shmigelska, 10.05.2014 - 19:25
Тема болюча і нажаль, як Ви зазначили, Олександре, пройшов певний період часу і вона знову стала актуальною...доля нашої багатостраждальної землі... 17 дякую за твір.
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую за розуміння й оцінку. hi
 
zazemlena, 10.05.2014 - 00:44
отаке "добро" москалі колись робили і тепер роблять 12
 
Патара, 10.05.2014 - 00:13
Почули б Ви моє БРАВО!!! Люблю читати Ваші поезії, а ще більше, читаючи, слухати... Сила голосу НЕЙМОВІРНА!!! Дай Вам Бог, пане Олександре, за гарні вірші та за... пам'ять про хуторянку. give_rose
 
Анатолійович, 09.05.2014 - 23:47
12 12 12 Страшна балада! Крає серце... cry 17 І немає владі до них діла... Тільки люди з таким серцем, як у тебе, те горе бачать, оповідають, допомагають... give_rose give_rose give_rose friends friends friends
 
Борода, 09.05.2014 - 20:31
12 friends friends friends
 
Віталій Назарук, 09.05.2014 - 16:46
air_kiss hi
 
Наталя Данилюк, 09.05.2014 - 15:53
Така душевна історія, життєва без домислів... 16 Важко доживати вік на самоті... Хочеться, щоб соціальні служби та й самі люди дбали про таких стареньких і допомагали їм. Бо старість кожного торкнеться. Проникливий образ провінційної бабусі, теплий і чуттєвий. 16 flo05 flo05 flo05
 
Дід Миколай, 09.05.2014 - 13:20
friends friends
 
Янош Бусел, 09.05.2014 - 13:19
scenicЩемно...Сумно...Як мої СІЛЬСЬКІ МАДОННИ... 17 flo24 flo32 34 flo32 flo24 flo28 hi
 
Дякую...Слава Україні!
 
Олекса Удайко, 09.05.2014 - 12:14
12Таки актуально, особливо для стареньких бабусь, яким належить невдовзі... зробити свій вибір! 16 friends friends
 
Вже виставляв два роки тому цей відносно давненький твір, але ж, бачимо, болючу актуальність... ghmm
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: