Наче маком засіяне небо,
Мерегтять і виблискують зорі,
Вітер вільно гуляє над степом,
Колошматить пшеницю у полі...
Місяць пильно поглядує зверху
І освічує все навкруги:
Спочиває отара овечок,
У багаття сидять пастухи...
Ллється пісня тужлива рікою,
Наче спить і не спить рідний край:
То ліс крикне нічною совою,
То зашепче листочками гай...
Скрипне млин, провертаючи жорна,
Заспіва соловей у гаю,
Мою душу ці звуки наповнять
Благодаттю, неначе в Раю...
Ось така вона гарна і чиста,
Наче вранішня крапля роси,
Що на сонці так грає барвисто,
Україна – вершина краси!
дуже гарно)
