ЛИСТ НЕЗНАЙОМОМУ СОЛДАТУ
Не від сьогодні ми обізнані з війною.
В ній живемо і служимо повік.
Сто років вже минуло з того часу
Як ошалів і збурився весь світ.
Не розуміли ні царі, ні влади,
Що силою не створиш райський вік.
Все краще на вівтар війни віддали,
В азарті закликали «за ценой не постоїм»
Всі лицемірно нахвалялись миром.
Та кожен таємничо гострить ніж.
Дітей з пелюшок тішать автоматом,
Готують монстрів, нелюдів і вбивць.
Не чути голосу мужів, що в рясах….
Вони би мали всіх навчати: «Не убий!»
Та ні ж бо, справно кроплять танки і «катюші»
І посилають найманих «братів»!
Коли ми, на кінець, прозрієм,
Щоб не служити слугам Сатани.
Бо ще давно Тарас нас попередив:
«Нас роз΄єднали, розвели».
Як пафосно звучить «до невідомого солдата»,
Ми ж перед Богом рівні, всі живі.
Хто відповість за марно убієнних…..
Людина безпорадна в світі цім.
Матвія 24:7,8 «Повстане народ на народ
і царство на царство, в одному місці за
іншим буде голод і відбуватимуться
землетруси. Усе це початок нестерпних
мук.»
