« У цьому черствому скрипучому світі
тільки любити тепер екзотика.»
Ліна Костенко
Сонетами не подивуєш світу.
Все більше роздувається сюжет.
Сіяючий коловорот орбіти
і на війні оздоблює поет.
Ось-ось і лусне оргія братання,
коли війна зруйнує до основ
останки тої віри, що остання
удавиться обіймами любов.
Життя театр. У масках наші лиця.
Але не за сценарієм Творця.
І не дивує інша таємниця, –
як ще існують люблячі серця?
Він все воює, а вона чекає –
пара-нормальне явище, але
у патріотів інколи буває
не, – ла-ла-ла і не, – оле-оле.
І він іде в атаку ради неї,
і відступає також за одну,
за ту єдину...І за цю ідею
він і у чорта виграє війну.
Його діждуться і дружина, й мати,
і поцілують, і омиють кров...
І поки є набої і гранати,
він буде воювати за любов.
Хай убиває люте зло і зраду,
нехай стають героями сини.
Колись усім відкриє голу правду
сучасна філософія війни.
Знімемо маски. Війни – це не шоу,
коли у вир затягує любов,
аби кармічно народитись знову,
якщо у парі з іншою пішов –
зі смертю і розлукою
до раю.
Тоді і запитання відпадає, –
чому немає світові кінця?
Якщо війна веде по манівцях,
екзотики на світі не буває,
хіба що разом
люблячі серця.
Перечитала... Кілька разів... дивуючись з кожним разом, наскільки він складний, глибокий, актуальний, болісний.
Але Ви - невиправний! Я що замовляла? Про любов.
А Ви що написали? "Любов і ВІЙНА".
А без неї, проклятої, слабО?
Отже, замовлення не знімається.
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Заінтригували так, що і я перечитав. Надіюсь, що співзвучність буває не тільки у півника і зозульки.
Ви мене розкрутите не те що на оду, а на поему. А що як там не буде слова любов?
