Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Night: Рентген - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ wonderlifer, 04.09.2014 - 21:40
Іскра, що запалила світ в очах дітей, У наших безупинно загасає. То що ж ми втратили з роками? Чи ж ноша надто вже тяжка? Крокуємо понурими містами А, чи, воюєм з вітряками? І лиш не вистачає батіжка... Йдемо на каторгу рабами Торгуємо і мріями і снами Залишили лиш чорне з гами Врізнобіч тягнучи візка... Night відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це факт буття, а не сумна безвихідь.Нам не позбутися цього кінця. Бути собою варто, поки можем дихать. І сумні тіні здмухувать з лиця. |
|
|