Три роки в "Клубі Поезії".Можна було б написати більше і краще, але частіше я пишу так як відчуваю.
Я прочитала про цей сайт в журналі "Дніпро" за лютий 2009 року, прочитала і забула, бо тоді я ще не знала, що через два роки матиму і комп"ютер і інтернет (хай і не якісний).
Коли складала свої "архіви" знайшла той номер "Дніпра", і, вересневого вечора, боязко зареєструвалась тут три роки тому.
Пам"ятаю, як я раділа і усміхалась (пару днів)), коли мій віршик про осінній ліс прокоментував САМ Євген Юхниця, мені навіть мама не повірила спочатку, а потім порадила дивитись щоб не вкрали моїх віршів:). Але я вже знала, на сайті "Клубу поезії" не крадуть, а пишуть твори і діляться ними залюбки. :)
А ще я тут зустріла друзів, без чиїх листів не уявляю свого життя...
Вже пізно, треба спати, тому коротко кажу:
ДЯКУЮ - авторам з "взаємобілих" списків:), усім хто читав і критикував, лишав після прочитання коментар підтримки.
СПАСИБІ - тим чиї прекрасні твори читала в "Клубі поезії".
Особлива подяка молодим авторам - я щаслива від знання того, що ви такі є в нас, в батьків і в України.
Так, на цьому сайті я не раз "відкривала Америку" для себе... Кожен прочитаний вірш чогось вчив, (навіть найпаскудніший).
Окремо вдячна творцеві сайту за ідею і адмінам за виконання.
Допоки люди пишуть твори і читають - вони не байдужі. Тож всім бажаю натхнення і приємного прочитання творів співклубників.
Вітаю, Яночко!!! Ви довше за мене в клубі. Але ми як одна родину тут. Я теж полюбила клуб, хоч хотіла кілька разів його покинути. Але це вже, мабуть, неможливо.
Яна Бім відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Я теж не можу покинути сайтТут багато гарних людей, авторів і Ви одна з них