Папілярних ліній мереживо,
Намалюй, навроч, обіцяй
Між знайомими цими вежами
Незнайомий синій трамвай
З чудернацьким дивацьким номером
І освітленням в стилі ню,
І кондуктора з синім коміром,
Цитувальника фраз Камю,
І порожні місця під вікнами,
І маршрут у даль навмання,
Де стовпи бетонними іклами
Розірвали сіре вбрання,
Там мій синій трамвай розчулено
Цілуватиме стиглу синь,
І вона потече пачулями -
Лікуванням від потрясінь,
І у вальсі вони кружлятимуть -
Синій з синню в синій імлі,
Заколисане, засинатиме,
Все відбите в трамвайнім склі,
І до ранку все місто висинять,
І зі світлом зникнуть умить,
І звучатимуть в небі піснею,
Від якої серце щемить,
Я ж лишуся під цими вежами,
Задивлюся у синь - між тим
Папілярів моїх мереживо
Потече, зіллється з твоїм
Папілярних ліній мереживом,
Мабуть, знак дивачки-судьби -
Все вона накреслила межами
На долонях наших різьби:
І ці вежі, і синь, і колії,
І трамвая дзвони і спів,
І зв"язки між нашими долями,
І сплетіння цих глупих слів.
2014
Малюнок: http://yevgeniawatts.com/blog/blue-tram-virtual-paintout-pastel-painting
Саме так воно буває у цих напівпорожніх трамваях, особливо синіх (або уявних)--меланхолійно-романтичний настрій.
"Цілуватиме стиглу синь","висинять"--гарно.
Максим Тарасівський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
