Ой, холодно-холодно за вікном -
розгулялась віхола за селом.
Замести доріженьки норовит,
мене хоче до дівчини не пустить.
Я ж цієї віхоли не боюсь,
де захочу, де захочу появлюсь
Мети, мети віхлоло, замітай,
до дівчини я прибуду, так і знай.
І скажу ії, любонько,
Ніщо мені не завадить - ось і я,
ми з тобою пійдемо у танок
а віхолу запремо ми на замок.
Сиди, сиди, віхоло, не вилазь,
комірчина ця для тебе
в самий раз,
будеш знать, як парубка
не пускать
зі своєю дівчиною
погулять.
