Спокуса дарувала тобі крила ,
І знов торує в невідоме шлях .
Це вже було . Колись тебе купила ,
Коли прибрала віковічний страх .
Писав про владу правду завжди голу ,
На ризик наражаючи себе .
Бо той , хто рветься хижо до престолу
Відомо , кожного у землю загребе .
Залиш політику , пиши вже про кохання
Насолодись цнотливістю вірша .
І так роби це ніби , як в останнє .
Наснага хай тебе не полиша .
Згадай батьків , пиши про рідну хату ,
Увіковіч себе у слові сам .
Не наражайся , друже , на дебати .
Це є безплідний , непотрібний крам .
Навчись радіти сонцю , вітру , хвилі ,
Що розбива об камінь свою міць .
Міняй думки , пиши у легкім стилі ,
Пий воду із освячених криниць.
Бабінчук Сергій . 18.09.2014р.