Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: OlgaSydoruk: Боль не уходит в никуда… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ A.Kar-Te, 01.06.2015 - 08:34
"Настолько страсти пламень будоражит... Насколько позволяет честь... Насколько позволяет совесть... Настолько велика их месть..." олена гай, 01.06.2015 - 06:58
Олю,Ви пірат!,бо скарби до Вас так і "прут".Сподобалось,метафори неймовірні
OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо!Благодарна за такой комментарий!Вам,Светлана,вдохновения и лёгкого пера!
Циганова Наталія, 31.05.2015 - 22:31
Настолько страсти пламень будоражит...Насколько позволяет честь... Насколько позволяет совесть... Настолько велика их месть... OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за твоё большое сердечко!
OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Під настрій! Дякую,що читаєш!
Н-А-Д-І-Я, 31.05.2015 - 20:49
Сильно! Чудові філософські роздуми...Хороше пам"ятається довго, а образи з часом проходять.. OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Надіє!..В житті так і буває!
Валентина Ланевич, 31.05.2015 - 20:41
Месть одиночества сильна, особенно, когда приходит ночь и губы шепчут: "Снова ложусь одна..."
OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо,дорогая!.. А ты права!
|
|
|