Мурзаті хлопчаки
М’яча ганчірного ганяли
Мурзаті босі хлопчаки,
Батьки додому затягали,
Коли з’являлися зірки.
А стільки там було запалу,
Розбитих пальців, синяків.
Щиросердечно всі волали,
Хто більш й кому забив голів.
Як від зелінки пекли врази!
Боліло тіло в синяках,
Мов вбиті, засинали зразу
І цілу ніч літали в снах.
Назавтра зранена босота
Збиралась заново в дворі,
З каміння ставила ворота,
Щоб вкотре грати до зорі.
Давно кудись порозліталась
Та босонога дітвора.
Лишень луна навік зосталась
В ушах, з буремного двора…
08 червня 2015 року
