Нехай комусь ти був потрібний,
Займав в житті важливу роль,
Якщо людині все ж немилий,
Не вийде єдність ваших доль...
Ще вчора із любов'ю твердив:
"Така на світі тільки ти!",
А вже сьогодні все змінилось,
Я промовляю: "Відпусти!".
І як би боляче не було -
У мене рішення тверде:
Не варто гнатись за минулим,
Життя під струменем тече.
Одні відходять безнадійно
І розбігаються, мов ртуть,
Їх не потрібно зупиняти,
Нехай собі із Богом йдуть.
Я поважаю всякий вибір,
І не нав'язуюсь нічим,
Усе, що в пам'яті лишилось,
Нехай розвіється як дим.
Ще будуть інші, будуть різні,
Людей багато на землі,
Тож краще нових пізнавати,
Ніж до старих шукать ключі!
