Де за далями - далі, озветься луною неспокійна вечірня зоря,
Щезне всесвіт довкола, і залишаться двоє, - тільки я і гітара моя.
І ніхто не почує пісень багатьох, так і кануть вони в небуття,
Бо пісні ті завжди ми складали удвох, - тільки я і гітара моя.
А годинника стрілки нагадують весла, що женуть човен мо́го життя,
І на тому шляху, що хтось вищий накреслив, - тільки я і гітара моя.
Скільки бу́ло й забулось мелодій старих, до старого нема вороття,
Як не чує ніхто, то співаємо їх , тільки я і гітара моя.
Не зрівняються з нею ні слава, ні гроші, знову рампа вогнями сія,
Стоїмо ми, обнявшись, на сцені порожній, - тільки я і гітара моя.
Ляжуть пальці на струни, і озветься луною неспокійна вечірня зоря,
Щезне всесвіт довкола, і залишаться двоє, - тільки я і гітара моя.
25.12.1995
