Люблю Україну, бо я Українець,
І другої Неньки, не хочу я мати,
Ніколи не бійтеся, браття та сестри,
Про це ворогам, очі в очі сказати.
Бо пращури наші, за нашу країну,
До крові…,та що там, до смерті стояли,
Стискаючи зуби,крізь сльози та муки,
Кордон Неньки нашої,завжди тримали.
Щоб жили ми вільно,життя віддавали,
Щоб з високо піднятою головою,
Таку мальовничу, Любов’ю зігріту,
Дітям й онука передавали.
Люблю Україну,бо я Українець,
І я говорити про це, не боюся,
За мамцю рідненьку… за всіх Українців,
Від щирого серця, до Бога молюся.
Загарбати наші терени хотіли,
Австрієць,Поляк, і той клятий німець,
Та вони поперхнулись,бо самі сильніші,
Це ти Українка і ти Українець.
Пісень Українських по всюди співайте,
Бо мова наша, національна,
Лікує, не тільки все тіло, а й душу,
В серця проникаючи, не вербально.
Усім добровольцям, та мужнім солдатам,
Цей вірш постарайтеся, всім передати,
Зберегти Україну, це кожного справа,
Слава Україні – Героям Слава!!!
Павлодар.
Павлодар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а по іншому ніяк. якось недавно у ночі холодно було, то поки до дому йшов, згадував майдан а точніше той кубик що працював на будинку профспілок( він час і температуру показував). то грівся згадкою, бо на ньому мінус 26 останніми днями показувало, то тоді не змерз і зараз думаю точно не змерзну. а щоб швидше до дому дійти, почав вірша цего писати. Ось така історія в цего творіння
АГОВВВВВ МОСКАЛІІІІІ чули всі хто самий сильніший??????????????? 5 стовпчик, останній рядок. ось це письменник
