Я стала гостем пам'яті,твоєї голови,
Посилилась в роздумах,
Щоб нікуди уже не піти.
Я стала твоїм спогадом,
Щоб тихо розчинитись.
Лиш світла думка пам'яті,
Якій вже не спинитись,
Лиш бідна і смертна душа,
Яка хоч тут змогла ужитись.
Я постійна гостя твоєї пам'яті,
Сторож твоїх світлих роздумів,
Люблю тебе аж до крайності,
Хочу постійно блукати в тобі.
І знати,що належиш ти тільки мені,
Бо я живу в роздумах твоїх,
Поселилась в твоїй голові,
Бачу ті самі сни,що і ти.
А що буде коли ти зникнеш...
Де мені залишиться жити,
Більше не зможу я насолодитися,
Спогадами,які уже розчинилися.
